Для країн-членів НАТО це означає вищий рівень напруження й потребу реагувати обережно, щоб не дати привід для провокації. Заступник верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі, головний маршал авіації сер Джон Стрінгер заявив, що президент росії володимир путін на тлі затяжної війни проти України стає дедалі більш «безрозсудним, небезпечним і схильним до ризику».
Москва, за його словами, намагається різними методами посилити розбіжності між країнами Альянсу. Країни НАТО мають зважати на напруженість і водночас діяти максимально обережно: москва може намагатися спровокувати надмірну реакцію.
Межа між випадковими та навмисними інцидентами стає менш очевидною. Це стосується випадків, коли російські безпілотники опиняються в повітряному просторі країн НАТО: причиною можуть бути відхилення від маршруту, вплив радіоелектронної боротьби або навмисні дії. Сам факт можливого посилення таких дій ще не свідчить, що москва вже ухвалила відповідне рішення.
Чи вважають прямий конфлікт імовірним
Представник Міністерства оборони Великої Британії заявив, що Лондон не вважає, що путін прагне безпосередньої конфронтації з Альянсом. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс звернув увагу на відсутність ознак масштабного нарощування російської військової присутності поблизу кордонів країн Балтії: «Україна воює. росія поглинена Україною. Ми не спостерігаємо нарощування військової присутності біля наших кордонів».
Посол США в НАТО Метью Вітакер висловив думку, що російське керівництво не прагне прямого конфлікту; окремі проникнення дронів у повітряний простір Румунії та Польщі могли бути ненавмисними. Серйознішою загрозою він назвав гібридні дії, зокрема диверсії. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал вважає масштабний conventional напад на Європу найближчим часом малоймовірним, бо москва зосереджена на війні проти України. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що москва усвідомлює зв’язок США з європейськими союзниками і розуміє, що серйозна атака може спричинити жорстку відповідь.
Після початку повномасштабного вторгнення кількість зафіксованих інцидентів зросла з 59 у березні 2025 року до понад 210, серед них вандалізм, пропаганда, підпали, диверсії й кібератаки.