Російські «Герань-2» повторюють конструкцію іранських Shahed, а корпус, крила й внутрішні елементи зміцнюють вуглецевим волокном. У травні 2026 року влада схвалила нову лінію на підприємстві «Алабуга-Волокно» в Татарстані, яке випускає цей матеріал для корпусів далекобійних ударних безпілотників.
Що саме планують на заводі
- Додатково до 500 тонн аерокосмічного вуглецевого волокна на рік до 2029-го, основна марка — UMT42S-3K.
- Будівництво лінії мають завершити у 2027 році.
- Експерт з озброєнь Девід Олбрайт оцінює, що цього обсягу теоретично вистачить на корпуси близько 28 тисяч дронів типу Shahed-136 на рік.
- Нині оцінка виробництва Shahed/Geran перевищує 36 тисяч на рік; додаткові потужності можуть збільшити показник приблизно на 78%.
- Супутникові знімки за травень–липень фіксують розчищення території поруч із чинним заводом; за оцінкою Олбрайта за серпневими знімками, готують фундамент.
Внутрішні документи «Росатома» називають серед завдань «імпортозаміщення продукції подвійного призначення» та забезпечення авіаційної й оборонної промисловості. Окремо йдеться про підприємство для поліакрилонітрильного прекурсора — сировини для якісного волокна. Раніше до «Алабуга-Волокно» надходила сировина від китайської Jilin Chemical Fiber Group; частину вантажів могли оформлювати як цивільні матеріали, зокрема близько 46 тонн хімічних речовин на початку року.
Документи отримав Український центр безпеки та співробітництва; їхню справжність перевірили спеціальний комітет Палати представників США щодо Китаю та українська влада. Дослідниця Стейсі Петтіджон зазначила, що дрони дають змогу запускати великі хвилі атак і перевантажувати протиповітряну оборону. Голова центру Сергій Кузан заявив, що розширення «Алабуги» слід розглядати як довгостроковий виклик для безпеки всієї Європи, і закликав зосередитися на контролі критичних компонентів, санкціях і логістиці. Російське посольство у Вашингтоні на запит щодо коментаря не відповіло.